До музею АТО передано черговий експонат, ретельно запакований в коробку, пронумерований, підписаний, датований. Від нього віє холодом і тривогою… «Такого немає в жодному музеї АТО», – зазначив Ігор Журбенко, який проходив службу в складі групи пошуку та транспортування тіл загиблих військовослужбовців («Евакуація 200»). І розповів цю історію…
«2014 рік… Страшний і величний одночасно.
Протягом літнього наступу в Луганській області сили Сектору «А» АТО звільняють Новоайдар, Щастя, Слов’яносербськ, Металіст і виходять на окраїни Луганська. Протягом липня були розблоковані підрозділи, що тримали оборону Луганського аеропорту — 25-а окрема повітряно-десантна бригада та 80-та окрема аеромобільна бригада. 20 липня підрозділи АТО увійшли до Рубіжного. 22 липня сили АТО звільнили Сєвєродонецьк. 24 липня був звільнений Лисичанськ. В серпні сили АТО спробували оточити Луганськ та перерізати маршрути постачання бойовиків: були взяті Станиця Луганська, Лутугине, Георгіївка, Хрящувате та Новосвітлівка. Після наступу російських військ в кінці серпня підрозділи сил АТО, що блокували Луганськ, змушені були відступити за р.Сіверський Донець. 1 вересня сили АТО відступили з території Луганського аеропорту.
Після підписання мінських домовленостей, в Секторі «А» українська сторона припиняє проведення наступальних операцій. В той же час, бойовики здійснили атаки на українські блок-пости на Бахмутській трасі. Загинув 32-й блок-пост. Українські підрозділи зазнали значних втрат. Бойовики продовжували обстріли і спроби зайняти переправи через р. Сіверський Донець біля Щастя і Станиці Луганської.
Після активізації бойових дій в січні 2015, в Секторі «А» бойовики захопили 31-й блокпост і с. Жолобок. З 21 січня 2015 року регулярні підрозділи Збройних сил РФ почали операцію з оточення і захоплення Дебальцевого. Відчайдушно, уміло і успішно обороняються опорні пункти «Льоха» і «Валєра». Росіяни, зазнавши тяжких втрат у бронетехніці та живій силі, припиняють атаки на цих напрямках і атакують Вуглегірськ і Логвинове. Ці атаки стають успішними для ворога і після опанування російськими підрозділами цих населених пунктів, українські підрозділи потрапляють в оперативне оточення. Українське угрупування з Дебальцевого досить успішно евакуюється і на Луганському напрямку встановлюється хитке перемир’я.
Так минає весна, літо і більша частина осені 2015 року.
15 листопада. Волога, холодна темрява пізнього осіннього вечора… Тиша спостережних пунктів першої лінії оборони під Золотим, що знаходяться в зоні відповідальності 10-го мотопіхотного батальйону 59-ї окремої мотопіхотної бригади, порушується шурхотом пожухлого листя під краплями нудного дощу та рідкими пострілами…
О 18.15 спостерігачі на північ від Золотого чують потужний вибух і спостерігають спалах. Пізніше з’ясується, що на радіокерованому фугасі підірвались бійці 10-го МПБ А.Скирта, В.Чмихаленко і С. Гадіуллін. Шансів вижити у них не було…
Вибух був настільки потужним, що тіло молодшого сержанта Скирти Андрія Вікторовича 09.11.1992 р.н. було геть понівечене. В його рідному селі Староолексіївка Миколаївської області ховали лише окремі фрагменти тіла. Значно пізніше офіцерами відділу репатріаційних заходів та пошукової роботи Управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних сил України внаслідок тривалої, наполегливої і кропіткої роботи було відшукано та ідентифіковано голову загиблого бійця і здійснене її підхоронення.
Залишилася лише частина обшивки обгорілого та закривавленого бронежилета з написом позивного захисника «СОКІЛ» та фрагмент боєприпаса, виявленого поблизу решток тіл загиблих бійців, від якого вони, напевно, й загинули. Ще перепустки до Сектору «Б». Всі ці речі зберігалися кілька років, поки тривали заходи з розслідування, пошуку та ідентифікації фрагментів тіла, його захоронення. Справа завершена. Андрію було лише 23…
Речі до музею АТО Іванківського ЦСПР передав офіцер відділу репатріаційних заходів та пошукової роботи УЦВС ГШ ЗСУ, наш земляк з Іванкова, учасник бойових дій підполковник Володимир Біленко.
Ця реліквія береже пам’ять про загиблих героїв. Їх подвиг в ім’я України безсмертний!»
