Десь під Жміївкою, де у лютому-березні точилися жорстокі бої, було знайдено рашистську військову форму та ще ряд чергових експонатів для нашого музею в ЦСПР. Їх предали представники поліції після проведення відповідної роботи. Тож чим поповнилася орківська експозиція?
Однострій – камуфляж болотних кольорів, тоненький, літній. Саме в такому взимку йшов «брати Київ за 3 дні» Никифоров И.А.: на кителі збереглися шеврони та прізвище «визволителя». Інтернету про нього нічого не відомо, проте інші наліпки досить інформативні: «Вооруженные силы России» та шеврон з триколором та емблемою Збройних сил РФ прекрасно збереглися, як і інший нарукавний шеврон з символікою роду військ. На зображенні червона гвоздика на синьому тлі, перехрещені стріли, меч, скипетр та шапка Мономаха у центрі.
Які ж війська вели наступ на Іванківщину? Такий нарукавний знак ідентифікує 16-ту окрему бригаду спеціального призначення Збройних сил РФ, яка підпорядкована Головному розвідувальному управлінню Генерального Штабу РФ. Це спеціальні сили, роль яких спеціальна розвідка, спеціальні операції, прямі бойові дії. Дислокується бригада у Тамбові. Брали участь у боях на Донбасі, війнах у Чечні, Сирії, Грузії. Як бачимо, дійсно з Білорусі наступали досвідчені спецпризначенці, і це лише одна з таких бригад.
Також серед знахідок переламаний і зшитий наколінник та військовий наплічник. Якщо попередні артефакти не виділялися гарною якістю, то рюкзак виявився добротним: великий, з міцної тканини, прошитий надійними нитками, протекторами на спині та лямках, великою кількістю карманів різного призначення, якісними застібками та регулюючими елементами. На етикетці: «г.Москва. Союзспецоснащение, одежда и снаряжение тактического назначения, предметы амуниции от ведущих мировых производителей. Качество, надежность, комфорт! Не экономь на жизни!» Рюкзак фактично новенький, мабуть, видали перед «спецоперацією» спецпризначенцям.
Ще маємо ряд артефактів з прізвищами та ініціалами ворогів, які можуть бути свідченням проти конкретних осіб, що здійснювали військовий напад на наші території: дві таблички, які кріпилися до ворожої техніки та зброї, з зазначеними пізвіщами водіїв-механіків та командирів і два журнали з оперативними записами. «Блокнот командира орудия» – Кочеров И.Д., 09.05.94 г.р., учился, женат, командир 3 орудия 4 батареи», де розписані його обов’язки, дані про озброєння та особовий склад, картки вогню (схематичні зображення місць розташування цілей та напрямків ведення обстрілів). Правда, заповнено лише один бланк. Видно, воювали не довго. Інший журнал – «Схема огня 1 батареи прямой наводкой», теж містить прізвище командира батареї та схему вогню.
Журнали довгий час пролежали просто неба під дощем, тож деякі друковані рядки інструкцій розмиті, проте всі дані, внесені від руки, всі прізвища збереглися добре. На титулках – герб Міністерства оборони РФ, номер військової частини 21720 та внизу зазначено «с.Екатеринославка». Вікіпедія пише, що дане село знаходиться в Амурській області і є пунктом постійної дислокації зазначеної військової частини – 38-ма окрема гвардійська мотострілецька Вітебська ордена Леніна, Червонопрапорна, ордена Суворова бригада — формування Сухопутних військ Збройних сил РФ.
Повертаючись до початку оповіді: наші військові про орківську форму кажуть, що вона не просто болотяна, а з жабуринням, бридка, як жаба. Наша форма – набагато краща, а що вже й казати про наших військових! Вони в нас найкращі! Віримо Збройним Силам, допомагаємо, разом наближаємо Перемогу! Ну і заходьте до нашого музею, – найсвіжіші експонати новітньої історії нашого краю можна побачити саме тут!
