Ця військова частина особлива для нас. Разом з волонтерками Людмилою Глієвою та Оленою Осипенко ми пройшли шлях підтримки захисників довжиною в рік.

Важким для всіх, а особливо для хлопців, був період їхнього перебування в «гарячій точці». Поранення, втрати… По поверненню не дорахувалися Федора, Олександра, Анатолія та інших, котрих наздогнала ворожа куля.

Проте – життя продовжується та й психологічних проблем стало більше. Пройшовши через бахмутське пекло ми побачили їх зовсім іншими. Хоч місце дислокації і змінилося та, ставши ріднею, продовжували надавати допомогу.

Сьогодні, нарешті, вони знайшли можливість завітати до нашого Центру. Звернулися за підтримкою побратиму, який опинився в лікарні, обговорили подальшу співпрацю.